шаблоны joomla сайт визитка
Скачать Joomla 3 шаблоны бесплатно

Дублянська  дитяча школа мистецтв носить ім’я Степана Васильовича Турчака, феноменального українського диригента, народного артиста СРСР. Надзвичайні здібності С.В. Турчака та його наполеглива праця дозволили йому вже в 25(!) років стати головним диригентом Державного академічного симфонічного оркестру України. А в 26 років він мав нагоду диригувати Лондонським королівським симфонічним оркестром!

Турчак Степан Васильович

Народився С.Турчак 28 лютого 1938 р. в селі Мацьковичі під Перемишлем (тепер Польща) в родині  хліборобів. Музика завжди була присутня в їх сім’ї. Батько, хоч і не мав можливості отримати відповідної освіти, був дуже обдарованою  людиною. Він любив музику, народний фольклор, брав участь у драмгуртку. Сам навчився грати без нот на скрипці та сопілці. Міг безпомилково відтворити мелодію на будь-якому інструменті. Мати мала гарний голос, співала у церковному хорі та виконувала народні пісні. Коли рідні помітили, що малий Стефко здібний до музики, то дідусь купив йому стареньку скрипку. Хлопчик грав щодня, безупину. Мелодії підбирав на слух.

В 1939 р. політична ситуація (перенесення кордону після пакту Молотова-Ріббентропа) змусила українців Перемишля та Надсяння залишити рідні землі. Тож в 1945 р. сім’я Турчаків поселяється у Дублянах поблизу Львова. Саме тут провів Стефан  дитинство та юні роки, і саме тут відбувся вибір його подальшого шляху. Коли хлопчикові було 12 років, померла мама. Батько згодом одружився, а Стефан залишився жити з бабусею та дідусем.

Музичну освіту здобував в Львівському музично-педагогічному училищі ім. Філарета Колесси. Цікаво, що до училища Стефан поступив відразу після  дублянської семерічної  школи, не маючи необхідної музичної й теоретичної підготовки. За його плечима був лише досвід художньої самодіяльності в аматорських колективах.  В училищі молодий музикант навчався по класу скрипки (вчитель і наставник – Стефанія Луневич), а хорового та оркестрового диригування навчався в класі відомого українського хорового діяча, заслуженого артиста України Євгена Вахняка. Після його закінчення (в 1955р) 2 роки працював учителем музики і співів  у Сокальському педагогічному училищі.

З 1957 по 1962 навчався у Львівській консерваторії ім. М. Лисенка. Студентом Стефан Турчак часто бував у Дублянах, брав участь у всіх молодіжних заходах, грав із одногрупниками на сільських весіллях. Його гра на скрипці була такою запальною, що піднімала до танцю бабусь та дідусів. Якось брав участь у різдвяному вертепі в ролі ангела, і так гарно співав тенором, що вертеп запрошували до кожної хати, і навіть у сусідні села.

В консерваторії відбулося становлення С. Турчака як митця. Значний вплив на формування  його творчої особистості   мали заняття в композиторів та педагогів С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, А.Солтиса та Р.Сімовича. На останньому курсі консерваторії певний час працював помічником головного диригента Оперного театру, Я.Вощака. Дипломною роботою С.Турчака  була четверта «Патетична» симфонія Чайковського, яку виконав під його керуванням симфонічний оркестр Львівської філармонії. На прохання ректора Львівської консерваторії М. Колесси влаштувати випускника Турчака на стажування  Управління музичних установ Міністерства культури України повідомило, що «студента-випусника С.В. Турчака після закінчення консерваторії буде рекомендовано в двохрічну стажерську групу при Київському театрі опери та балету для дальшого зростання та вдосконалення диригентської майстерності».

Влітку 1962 р. С.Турчак приїхав до столиці України. В Києві він став спершу диригентом-асистентом Державного оркестру. А з 1963р. очолив його. Такий різкий злет молодого музиканта спричинив і подив, і навіть заздрощі, що не могло не вплинути на атмосферу в колективі. Пізніше, у своїх спогадах С. Турчак зазначав: «Працюючи з Натаном Рахліним, я, вчорашній випускник консерваторії, перебував під могутнім впливом його індивідуальності. І в перших своїх виступах, можливо, наслідував його трактування й саму виконавську манеру майстра. ..»

Однак понад усе Маестро завжди приваблювала праця в музичному театрі. В 1966р він поставив на сцені Київського театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка свій перший спектакль – масштабний, наповнений внутрішньою експресією «Отелло» Верді. Незважаючи на складність твору, дебют пройшов успішно. З січня 1967р. С.Турчак став головним диригентом ведучого оперного театру України. На цій сцені Турчак поставив понад 30 опер та балетів, сотні спектаклів і концертів прозвучали під його натхненним диригуванням під час закордонних гастролів. Завдяки саме Турчаку, Київська опера стала одним з найкращих театрів України, а українська опера отримала визнання на міжнародному рівні.  Його репертуар поповнився «Богемою», «Кармен», «Лебединим озером», операми «Мілана» Г.Майбороди, «Загибель ескадри» В.Губаренка. Паралельно С.Турчак викладав оперно-симфонічне диригування в Київській консерваторії. З 1973р  -доцент, з 1986 – професор.

Помер С.Турчак 23 жовтня 1988р. після важкої хвороби. На його честь в 1994 був запроваджений національний конкурс диригентів ім. С.Турчака. З 2006 конкурс проводиться як Міжнародний.

 

ЗВАННЯ, НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ

Лауреат Державної  премії Грузинської РСР ім. З.П. Паліашвілі (1973)

Народний артист СРСР (1977)

Заслужений діяч мистецтв

Герой Соціалістичної праці

Лауреат Державної Шевченківської премії (1980р)

Лауреат Державної  премії Української РСР ім. М. Лисенка (1984р)

Нагороджений орденом Трудового Червоного прапора

You have no rights to post comments

Увійдіть за допомогою соціальних сіток:

або ввівши ваш логін і пароль, якщо ви реєструвалися безпосередньо на цьому сайті: