шаблоны joomla сайт визитка
Скачать Joomla 3 шаблоны бесплатно

 Перша писемна згадка про Дубляни датується 1440 роком , а документи 1468 року засвідчують непорозуміння щодо правдивості визначення меж дублянських угідь. Архівні манускрипти з 1578 року проливають світло на особистість першого відомого власника Дублян, поміщика Михайла Хоментовського.

Не проминули Дублян і турецько-татарські навали. В історичних джерелах, зокрема від 1649 року, зазначено, що представники місцевої влади пояснювали неможливість збирання податків з мешканців села з причини «спустошення села, млина, корчми, церкви татарами, захоплення ними частини селян, а також вимирання значної кількості людей від пошестей». Національний і соціальний гніт селян поляками в Україні приводив до частих селянських заворушень і повстань. Вже Хмельниччина в середині XVII століття завдала королівській Польщі такого сильного удару, що від повстань вона не здужала поправитися. Від початку XVIII ст. Польською державою керують не її правителі, а заграничні уряди. Це привело до поділів Польщі між Австрією, Прусією та Росією, внаслідок яких західна частина України була загарбана імперією Габсбургів і 19 вересня 1772 року австрійські війська окупували Львів. З цього моменту місто стає адміністративним центром новоутвореної Австрійської провінції — так званого Королівства Галичина і Володимірія () з Великим Князівством Краківським. Це був штучний витвір, оскільки включав українські землі східної Галичини з центром у Львові та західної, польської, з центром у Кракові. Панівна польська верхівка чинила опір розчленуванню Галичини і об'єднанню її східної частини з Північною Буковиною, яка також була під Австрією, в окрему адміністративну одиницю, бо такий поділ загрожував польській гегемонії в краї. Галичина ввійшла до складу Габсбурзької імперії за часів правління імператора Йосифа II, який розглядав її як лабораторію для своїх соціально-економічних та освітніх реформ.

З того часу за українською частиною краю закріплюється назва Східна Галичина. Звертаємо увагу читача на ці політичні події, бо саме вони, як побачимо пізніше, мали значний вплив на розвиток сільсько-господарської науки в нашому краї й на історичну долю Дублян.

 Головне заняття мешканців Дублян у минулому — сільсько-господарське виробництво. У 1835 році в межах дублянських землеволодінь зафіксовано 1094 га, з яких Галицькому земству належало 338 га, громадські пасовища займали 40 га, ліси 70 га, решта ґрунтів належала селянам. Архівний документ від 19 листопада 1848 року щодо регулювання відробку панщини повідомляє про наявність в Дублянах 83 господарських дворів. Ось прізвища та імена тогочасних дублянців: Гамота Адам, Козак Максим, Круль Михайло, Рудницький Федір, Шпік Михайло, Тушницький Микола та інші. Годі сьогодні судити про те, коли в Дублянах почало розвиватися млинарство, проте достеменно відомо, що власницею водяного млина в 1853 році була жінка, Рудницька Феська.

Переламним моментом в розбудові Дублян було відкриття сільськогосподарського навчального закладу в січні 1856 року, оскільки подальше життя і розвій Дублян тісно пов'язані з цією подією, особливо після закінчення будівництва нових навчальних корпусів у 90-х роках XIX ст. Кількість садиб та чисельність населення постійно зростають. Якщо в 1869 році маємо 91 садибу та 581 селянина, то в 1906 році вже є 170 господарств з 1215 мешканцями, в тому числі: українців — 507, поляків — 679, євреїв — 29.

Перша згадка про навчання дітей в школі датується 1869 роком. З уст старожилів довідуємося, що на початку XX ст. школа працювала в приміщенні сьогоднішнього будинку «Просвіти». Медичне обслуговування дублянців починається в 1895 році. В архівах збереглося посвідчення лікаря Михайла Розлуцького про захворювання його пацієнтів. Не залишилися без уваги наймолодші мешканці Дублян. В 1902 році починає свою діяльність дошкільний заклад, шкілка, а в 1904 році він розширюється, розмістившись у відремонтованій старій корчмі. Дітьми опікувалися сестри-монахині ордену Найяснішої Марії Панни.

У 1913 році, понад озером, в північній частині села зводиться сучасна мурована церква Успення Пресвятої Діви Марії. Парохом у цей час був В. Коновалець110. До 1946 року церква належала греко-католицькій громаді, потім православній, а в 1990 році знову повернена попереднім господарям.

Після захоплення західноукраїнських земель Австрійською імперією запроваджуються печатки сільських громад. Зображення на цих печатках вибирали селяни, а сама печатка виготовлялася , на замовлення старости. Перша відома печатка «Громада Дублян» фігурує в документах за 1866 рік. Відбиток сажовий, чорного кольору, овальної форми, розміром 30x25 мм. В центральній частині овалу зображений релігійний символ — «Око Провидіння», а по периферії напис: GROMADY DUBLANIE .

Перша світова війна залишила певний слід в житті Дублян. Російські війська утримували Дубляни з вересня 1914 р. до червня 1915 р. Звернення до комендатури Австрійської армії в квітні 1918 року засвідчує, що в корпусах академії «квартирувала» радіотелеграфічна військова частина в складі 6-ти офіцерів, допоміжного персоналу і 50-ти коней. Після проголошення у листопаді 1918 року Західноукраїнської Народної Республіки в Дублянах були на постої частини Української Галицької Армії, але польська офензива генерала Ю. Галлера змусила їх відступити. Упродовж двох місяців поляки зайняли всю Галичину аж по Збруч. Пізніше польська політична влада проводила в краю пацифікацію, арештовувались особи, які в тій чи іншій мірі були причетні до Української справи. На наших землях залишилися стрілецькі могили. Про участь юнаків з Дублян в легіонах січових стрільців говорять тільки старі фотографії та пам'ятний хрест на символічній могилі загиблим воякам поблизу церкви. Тим часом в Дублянах відновлюються пошкоджені війною приміщення, налагоджується мирне життя.

Недостатня кількість вищих сільськогосподарських навчальних закладів у Польщі змусила поставити питання про збільшення кількості студентів в наявних школах. Обмежена кількість навчальних площ в Дублянах, складність транспортного зв'язку з Львовом, слабкий контакт значної кількості молоді з культурними осередками великого міста — ці обставини і вимагали більш кардинального розв'язання проблеми. В кінці 1919 року польський уряд приймає ухвалу про ліквідацію Рільничої академії в Дублянах і Вищої лісничої школи у Львові як самочинних навчально-наукових установ і створення відповідного факультету при Львівській політехніці. В Дублянах навчаються студенти тільки старших курсів аграрної спеціальності рільничо-лісового факультету політехніки.

У 1928—1933 роках на рільничому відділі факультету навчався видатний політичний діяч України Степан Бандера.

Зміни статусу навчального закладу вносять певні корективи в життя Дублян. Налагоджується автобусне сполучення з м. Львовом, проводиться електрифікація села, покращується якість доріг. 1939 рік приніс на землі Галичини не лише радість вимріяного возз'єднання з братами Великої України, можливість користуватися українською мовою, але і жорстокий терор НКВС. Створюються органи радянської влади, першим головою Дублянської сільської Ради в цьому ж році було поставлено Шпіка Йосипа Степановича. Безземельним і малоземельним селянам виділяється земля. За час німецької окупації 1941 — 1944 рр. село зазнало багато лиха. Молодь вивозять до Німеччини, частково вивезено насіннєвий матеріал і племінну худобу навчально-дослідного господарства. 1944 року на території і в приміщеннях навчальних будинків розміщалася німецька військова частина — Штаб Мандельштама і політична тюрма. Організованої боротьби з окупантами в селі не зафіксовано.

Після війни відновлює свою роботу рільничо-лісовий факультет Львівського політехнічного інституту, який працює в режимі, близькому до передвоєнного. Розвиток продуктивних сил Західноукраїнського краю поставив вимогу збільшити кількість спеціалістів сільськогосподарського виробництва, розширити спектр спеціальностей. Враховуючи це, з початком 1947-го року утворюється Львівський сільськогосподарський інститут. На першому етапі інститут мав дві навчальні бази — одну у Львові, другу в Дублянах.

В 1946—1947 роках національний склад населення Дублян істотно змінився. В результаті примусової депортації було вивезено польське населення, а на його місце поселено українців з Польщі. На сьогоднішній день корінних мешканців Дублян залишилося небагато. В 1949 році процес суцільної колективізації докотився і до Дублян. Першим ініціатором колективного виробництва став мешканець Дублян — Малина, а перший колгосп одержав назву ім. XVI Партз'їзду. Після об'єднання з малехівським колгоспом в 1952 році зветься ім. Б. Хмельницького. Хрущовський реформізм 50-х років залишив свої сліди в Дублянах. В 1956 році колгосп іменують: 1 Травня, в 1959 році ім. XXI Партз'їзду, потім «Гігант» і радгосп «Дублянський», і нарешті, починаючи з 1960 року і дотепер маємо навчально-дослідне господарство «Дублянське».

Також часто мінялося районне підпорядкування Дублян. Після війни Львівський сільський район, згодом Брюховицький, два роки (1958-1960) Куликівський, далі Нестеровський, короткочасне перебування в Кам'янсько-Бузькому районі (1963 рік), опісля знову Нестеровський (з 1991 року Жовківський район).

1960 рік стає роком початку нового капітального будівництва в Дублянах. Першим збудовано павільйон механізації, гуртожиток № 1, розв'язуються проблеми водопостачання, каналізації, енергозабезпечення. Покращується автобусне сполучення з Львовом. Перший новозбудований багатомешканевий житловий будинок, що на вулиці Т. Шевченка № 22, заселено восени 1963 року. Починає свою діяльність в новому приміщенні дитячий садок (1967 рік). 1968 рік є роком повного перенесення інституту зі Львова до Дублян і завершення будівництва низки важливих об'єктів. Разом з тим низька якість будівельних робіт, ненадійність інженерних комунікацій постійно негативно впливали і до теперішнього часу впливають на самопочуття мешканців Дублян. Звільнення інститутом навчальних корпусів дає можливість перемістити дублянську школу з давніх і тісних, збудованих ще в 1924 році приміщень в аудиторії колишньої академії і надати їй статусу середньої замість восьмирічної. Перший випуск 10-го класу припадає на 1971 рік. Завершення будівництва і відкриття середньої школи відбулося у вересні 1985 року. Починаючи з 1969 року в колишньому агрономічному корпусі працює лікарська амбулаторія, а в 1972 році в цьому ж приміщенні приймає перших хворих Дублянська міська лікарня. Водночас споруджується будинок побуту, розширюється торговельна мережа, налагоджується телефонний зв'язок. В 1967 році Дубляни одержують статус селища міського типу, а в червні 1978 року згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР — статус міста. Юрисдикція Дублянської міської Ради розповсюджується на сусідні села: Малехів, Малі Підліски, Ситихів, що були приєднані ще в 1960-му році. В 1993 році знову утворюється Малехівська сільська Рада. Поступово змінюється вигляд Дублян, формується новий центр міста. 80-ті роки започатковують тут висотне будівництво. Поряд з будівництвом навчальних корпусів інституту, гуртожитків, державних житлових будинків в Дублянах розвивається приватне будівництво. Нові будинки та цілі вулиці ростуть, як гриби після дощу. Кажуть, що будували інститут, а збудували пів міста. Ось назви зовсім нових вулиць, що несуть імена видатних людей України: М. Грушевського, М. Шашкевича, Є. Коновальця, І. Підкови та інші. Сьогодні Дубляни — це місто, де розвивається наука, аграрне і промислове виробництво. У Львівському сільськогосподарському інституті одержали вищу кваліфікацію понад ЗО тисяч спеціалістів, які працюють в різних куточках України та за її межами.


Джерело: Юрій Токарський. Дубляни: історія аграрних студій 1856-1946 — Львів: Львівський державний аграрний університет, 1996.

Коментарі  

+1 #2 RE: Дубляни - історіяМирон Шмигель 20.01.2016, 18:49
Карвати.
+1 #1 RE: Дубляни - історіяТарас 25.05.2013, 18:54
Можливо, хтось знаэ де це було:
"власницею водяного млина в 1853 році була жінка, Рудницька Феська"
...?

You have no rights to post comments

Увійдіть за допомогою соціальних сіток:

або ввівши ваш логін і пароль, якщо ви реєструвалися безпосередньо на цьому сайті: