шаблоны joomla сайт визитка
Скачать Joomla 3 шаблоны бесплатно

Пам'ятник Тарасу Шевченку

За рахунок доброчинних внесків громадян Дублян, колективів аграрного університету та інших організацій 24 серпня 1994 р., у річницю проголошення незалежності України в Дублянах на площі поруч з Дублянською середньою школою урочисто відкрито пам'ятник великому синові України Тарасу Шевченку  роботи скульпторів Василя та Володимира Одрехівських, архітектори Василь Гризлюк, Ярослав Фамуляк та Володимир Мазепа. Бронзове погруддя Великого Тараса з благородним, вдумливим обличчям розташоване на фоні розкритої книги - символу мудрості та знань і встановлене на консолі прямокутного постаменту. Колона потинькована набризком із білого цементу, а під погруддям, на лицьовому боці консолі встановлено мармурову табличку з викарбуваним написом: "ДІЛА ДОБРИХ ОБНОВЛЯТЬСЯ, ДІЛА ЗЛИХ ЗАГИНУТЬ".

Колона з погруддям розташована на п'єдесталі доволі складної конфігурації. Східна частина п'єдесталу доповнена піднятим консольним столом для покладання квітів.

Фігура Матері Божої на узліссі "Малиняка"

Про Фігуру Матері Божої у Дублянах також читайте у легендах:  Наша Заступниця і Покровителька та Легенда про Божу Матір .

При  дорозі на межі угідь Високої школи, що на узліссі "Малиняка" 1892 року встановлено статую Божої Матері різця львівського скульптора Марковського.Фігура Матері Божої у Дублянах Світлина донесла до нас первинний вигляд пам'ятника. Ми бачимо професійно виконану фігуру Божої Матері в молитві з ледь нахиленою головою та схрещеними на грудях руками.Фігура Матері Божої на узліссі "Малиняка" у Дублянах

Легкі складки одягу надають фігурі заспокійливого й водночас динамічного вигляду. Статуя поставлена на невисокому постаменті з грубого ламаного каменю, на одному з них викарбовано напис польською мовою, з якого вдалося прочитати тільки "Королеві молоді ..." Перед пам'ятником покладені знаряддя господарської діяльності селянина - плуг, коса, граблі та сніп збіжжя. У час повоєнних лихоліть, на початку 50-х років XX ст., скульптуру розбили й на цьому місці в бур'янах залишилося лише каміння, проте дублянці не забували час від часу покласти тут букет квітів чи засвітити свічку.

У 1990 році за ініціативою греко-католицької громади м. Дубляни скульптори Василь та Роман Одрехівські виконали нову скульптуру Матері Божої, що за своїми зовнішніми ознаками подібна до попередньої. Архітектурну частину та благоустрій території запроектували архітектори ЛДАУ Людмила Дацюк, Ярослав Фамуляк і Володимир Мазепа. Статуя Богородиці висотою 1,35 м встановлена на прямокутнім постаменті розміром 0,41 х 0,34 м і висотою 1,2 м на плиті з двома сходинками, яка виготовлена з бетону і облицьована мармуровою крихтою на фунті білого цементу. На постаменті розташована мармурова табличка (0,35 х 0,38 м.) з викарбуваним написом «ЗАСТУПНИЦЕ ВСІХ ХРИСТИЯН МОЛИСЯ ЗА НАС 1999 р.»Фігура Матері Божої на узліссі "Малиняка"

Над монументом на двох зварних ажурних вертикальних колонах з консолями змонтований легкий, покритий бляхою купол. Пам'ятник з трьох боків огороджений зварною металевою решіткою.

Тепер новостворений духовний меморіал є невід'ємною часткою дублянського ландшафту.


Джерело: Юрій Токарський,  Юрій Дубик   «Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету 1856–2006» (2006р.)

ХРЕСТ СВОБОДИ НА ПАМ'ЯТЬ ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНИ ВІЛЬНОЮ, НЕЗАЛЕЖНОЮ

У день відзначення першої річниці проголошення незалежної Української держави 1992 року при дорозі до Грибович поблизу озера було освячено меморіальний хрест, виготовлений працівниками Дублянського торфопідприємства. ХРЕСТ СВОБОДИ НА ПАМ'ЯТЬ ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНИ ВІЛЬНОЮ, НЕЗАЛЕЖНОЮ 24 СЕРПНЯ 1991 На фундаменті розмірами 0,65х 0,62 м і висотою 0,35 м, виконаному з бетону, потинькованого і шліфованого розчином з білого цементу з вмістом мармурової крихти, встановлена ажурна, гратчаста у всіх деталях, металева конструкція хреста у вигляді ферми з розмірами 0,2 х 0,2 м у поперечному перерізі та висотою 3,5 м. Верхнє та бокові рамена хреста довжиною 0,75 м мають фігурне завершення. Стояки та горизонтальні елементи кістяка ферми виконані з рівносторонніх кутників, проміжні конструктивні елементи - пластинки нержавіючої сталі. Чотири кути перетину центрального стояка з поперечиною оздоблені невеликими, нахиленими під кутом 45°, точеними хрестиками, встановленими на фігурній основі.

До хреста прилаштована табличка з білого мармуру (0,32 х 0,25 м) з вирізьбленим написом: «ХРЕСТ СВОБОДИ НА ПАМ'ЯТЬ ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНИ ВІЛЬНОЮ, НЕЗАЛЕЖНОЮ 24 СЕРПНЯ 1991».


 

 Джерело: Юрій Токарський,  Юрій Дубик   «Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету 1856–2006» (2006р.)

 

Монумент та барельєф Степанові Бандері

На західному фасаді колишнього головного навчального корпусу Академії рільництва у Дублянах з правого боку від вхідних дверей у міжвіконному просторі на висоті 2,5 м встановлено у січні 1993 барельєф Степанові Бандері роботи скульпторів Василя та Володимира Одрехівських. Плита барельєфа розміром 1,11 х 0,75 м виконана з білого вапняку, має зліва та зверху фігурне обрамлення. Погруддя Степана з ледь повернутою головою до вхідних дверей розташоване в центрі, верхній лівий кут оздоблений китицею червоної калини, внизу викарбуваний напис: «СТЕПАН БАНДЕРА тут студіював у1930-1933 рр.»

 

Дня 4 січня 1999 р. в округлому сквері перед колишнім головним навчальним корпусом за кошти громадськості встановлено пам'ятний знак, а 5 жовтня 2002 р. освячено монумент визначному діячеві національно-визвольних змагань України, провідникові Організації Українських Націоналістів, студентові рільничо-лісового факультету Львівської політехніки у 1928-1933 роках Степанові Бандері різця скульпторів Ярослава та Володимира Лози.Монумент Степанові Бандері Архітектурну частину виконали архітектори Микола Шпак і Володимир Блюсюк. Бронзова статуя молодого Степана висотою 3,5 м на повний зріст з ушляхетненим лицем, правою рукою на серці та книгою у лівій, неначе вийшовши з навчального будинку, впевнено крокує до боротьби за утворення Української незалежної держави. Встановлена вона на потужному червоному монолітному пісковику, який безкоштовно офірував для університету Застійницький кар'єр Теребовлянського району Тернопільської області. Постамент виконаний у формі нерівностороннього видовженого п'ятикутника в плані з габаритними розмірами 2,7 х 1,6 м і висотою разом з 0,3-метровим підмурівком - 1,2 м. На південній площині каменя читаємо напис: «СТЕПАН БАНДЕРА».

 


 Джерело: Юрій Токарський,  Юрій Дубик   «Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету 1856–2006» (2006р.)

 

Надмогильна плита пані ЛЬОДИНСЬКІЙ в ботанічному саду у Дублянах

Надмогильна плита пані ЛЬОДИНСЬКІЙ в ботанічному саду у ДублянахПерекази старожилів Дублян донесли до наших днів легенду про багату дублянську землевласницю, котра начебто подарувала свій маєток на користь рільничої школи і звеліла після смерті поховати себе в парку поблизу озера, де було встановлено надмогильну плиту, яка багато десятиліть пролежала тут на землі. Плита виконана з вапняку і складається з двох окремих паралелепіпедів розмірами 1,43 х 0,77 х 0,17 м та 0,60 х 0,85 0,19 м. Більша плита обрамлена дещо зіпсутою барельєфною рамкою шириною 0,07 м, у середині рамки викарбуваний текст латинською мовою.

За ініціативою громади греко-католицької церкви та за допомогою Дублянської міської ради у 2000 році тут науковим співпрацівником Інституту

народознавства Національної академії наук України Михайлом Рожком проведено археологічні дослідження, в результаті яких жодних залишків поховання не виявлено.

З метою порятунку і збереження пам'ятки плиту піднято і встановлено на підвищення, запроектоване архітектором Юрієм Дубиком. Тут на похилій частині постаменту розміром 1,9 х 1,0 м під кутом 40° розташовано плиту з написом, решта - на дещо ширшій в плані горизонтальній частині, що піднята над землею. Плита огороджена декоративним ланцюгом.Надмогильна плита пані ЛЬОДИНСЬКІЙ в ботанічному саду у Дублянах

Для підтвердження висновків розкопок відомий львівський вчений професор Андрій Содомора спробував прочитати і перекласти на українську мову напис на плиті, що виконаний латинською мовою, одначе з причини його значного пошкодження це вдалося зробити тільки фрагментарно "

ТУТ ЛЕЖИТЬ ЛЬОДИНСЬКА ЖОНА ПЕТРА.   ТІЛО -  У ЛЬВОВІ АЛЕ ДУШЕЮ ТУТ СПОЧИЛА ДНЯ ЛЮТОГО РОКУ 1837"

 НАПИС НА ПЛИТІ п. ЛЬОДИНСЬКОЇ

На підставі проведених досліджень можемо зробити висновок, що цей об'єкт лише пам'ятний знак, який засвідчує волю власниці Дублян.


 Джерело: Юрій Токарський,  Юрій Дубик   «Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету 1856–2006» (2006р.)

 

 

Перші відомі сьогодні монументальні пам'ятники Дублян

Невід'ємною складовою частиною архітектурного комплексу Дублян від часу заснування до наших днів були городи, сади і парки. На вільні від забудови площах, які оточували корпуси, засаджували дерева і квітники, засівали травники, влаштовували мощені доріжки, споруджували монументи, що надавало навчально-науковим установам неповторного вигляду. Перші пам'ятники в Дублянах споруджували ще задовго до започаткування аграрних студій.

У документах Ґрона консерваторів Східної Галичини (організація, яка здійснювала охорону пам'яток старовини) за 1908 рік знайдено повідомлення професора Академії рільництва Мар'яна Раціборського, де йшла мова про те, що в Дублянах, навпроти ботанічного саду, над двірським ставом, на вершечку пагорба збереглися чотири старі надмогильні плити, які досліджував археолог доктор Гадаучек. Збережені на двох плитах написи на старій латині свідчили, що одна з них розташовувалась на могилі капітана львівської міліції англійця Джона, інша належала відомому львівському патрицію Яну Алембеку. Гроно консерваторів запропонувало владі села вмурувати знайдені плити в стіни майбутньої церкви або передати їх на зберігання до архіву м. Львова. На жаль, місце знаходження цих пам'яткових плит зараз не встановлене. Це були перші відомі сьогодні монументальні пам'ятники Дублян.

Знаємо дві версії, чому саме невелике село поблизу Львова стало останнім прихистком знаних львівських громадян, імена яких зафіксовані у львівських хроніках в кінці XVI ст. - на початку XVII ст. Згідно з першою, причиною їх поховання за межею міста могла бути смерть від чуми (відомо, що у 20-х роках XVII ст., під час чергового приходу мору до Львова, Ян Алємбек - син виконував обов'язки бургомістра). За інформацією професора Володимира Александровича вірогідною є також гіпотеза, що поховані могли належати до протестантської громади (в описі майна Яна Алємбека - батька серед картин і книжок зафіксовано 18 портретів докторів-єретиків й старі німецькі книги, в тому числі й праця Лютера), що викликало в той час особливу ворожість переважно католицького міста. Можливо саме в Дублянах над ставом були аріанська каплиця і протестантський цвинтар Львова.


 Джерело: Юрій Токарський,  Юрій Дубик   «Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету 1856–2006» (2006р.)

Увійдіть за допомогою соціальних сіток:

або ввівши ваш логін і пароль, якщо ви реєструвалися безпосередньо на цьому сайті: