шаблоны joomla сайт визитка
Скачать Joomla 3 шаблоны бесплатно

Газова станція та газгольдер (Газовий завод) м.Дубляни

 Газова станція у Дублянах

Наукові дослідження в галузі хімічних наук дали поштовх до будівництва, за технічним проектом директора Львівських газових підприємств Адама Теодоровича, газової станції та газгольдера для зберігання газу. Тут було встановлено обладнання Саноцької фабрики машин. Практична діяльність станції розпочалася у 1906 році. Дослідники ставили собі за мету, крім забезпечення навчального процесу, перевірити можливість переробки торфу на газ, а також промислового виробництва торф'яного газу.

Мабуть з міркувань пожежної безпеки газовиробничий комплекс був збудований в полі, далі на схід від тогочасних навчальних і житлових приміщень. Газовня була невеликою в плані, півтораповерховою від сходу та одноповерховою від заходу спорудою з комбінованим багатосхилим різновисоким і накритим черепицею дахом, який завершувався прямокутними вентиляційними ліхтарями. Фаціяти з південного, північного й Газовий заводзахідного боків мали спарені стрихові віконця та оздоблені ступінчастим підпарапетним поясом. Газгольдер Газової станції

Вікна головного об'єму високі та прямокутні, перекриті лучковими перемичками. Двері широкі, подвійні, вмонтовані зі східного боку. Стіни були муровані з червоної високоякісної цегли, ззовні нетиньковані. За внутрішнім плануванням газовня мала високий машинний зал і декілька допоміжних кімнат. Після війни споруда належала кафедрі теплотехніки, тут було організовано навчально-наукові лабораторії, аудиторію для занять, також проведено монтаж локомобіля з електричним генератором, парових турбін тощо.

Газова Станція в Дублянах

Будівництво нової середньої школи в середині 80-х років XX ст., на жаль, стало формальною підставою для руйнування пам'ятки оригінальної промислової архітектури.


Джерело: Юрій Токарський,  Юрій Дубик   «Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету 1856–2006» (2006р.)

Шпихлір (Комора)

За усіма вимогами того часу, які забезпечили б оптимальні умови збереження продуктів сільськогосподарського виробництва, у 1892 збудовано шпихлір. КОМОРА у Дублянах, 1892рЦе мурована, прямокутна в плані, двоповерхова зі стриховим приміщенням будова, розташована при дорозі на території господарського двору. Вікна обох поверхів невеликі за розмірами, майже квадратні, розміщені по периметру будівлі та оздоблені цегляними лучковими перемичками. Шпихлір (Комора), південна сторона, м.Дубляни, фото 2012р.Дах двосхилий, у минулому мабуть черепичний, тепер покритий бляхою і завершується двома вентиляційними ліхтарями. Від подвір'я, вздовж будівлі на рівні підлоги першого поверху маємо естакаду з дашком, з якої ведуть у приміщення двоє дерев'яних дверей, оздоблених художнім окуттям. Простір під підлогою першого поверху вентилюється на рівні цоколя низкою круглих продушин невеликого діаметра.

Зареєстрований як пам'ятка архітектури під назвою «корпус № 1 господарського двору».


 

Джерело: Юрій Токарський,  Юрій Дубик   «Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету 1856–2006» (2006р.)

Ґуральня

 Потреба у підвищенні кваліфікації винокурів зумовила відкриття школи винокурів та будівництво у 1890 р. ґуральні, яке завершилося у 1905 році. Ґуральня була обладнана модерним на той час устаткуванням, виготовленим на фабриці машин А. Любомирського у Львові. Це уможливило дослідження в царині ферментаційної промисловості та організацію крайової інспекторської групи, що мала під наглядом ґуральні Галичини.Гуральня в Дублянах, фото 1909 р.

Ґуральня збудована на території господарської частини академії, обабіч дороги, що веде на угіддя "Карвати". Прямокутна та симетрична в плані широка споруда головним південним фасадом повернута до дороги. Центральна частина будівлі - двоповерхова, два бічні крила - одноповерхові. Дещо пізніше до східного фасаду ґуральні прибудовано невеликий одноповерховий об'єм з господарськими приміщеннями.

Центральну частину споруди займав машинний зал, що освітлював двома високими вікнами, перекритими арковими перемичками. У кімнатах першого поверху та горищі розташовувалися навчальні класи школи винокурів, лабораторії, робочі місця викладачів та адміністративного персоналу контрольних станцій.

Оздоблення фасадів ґуральні вельми скромне. Більшість вікон першого поверху та горища завершуються відкритими цегляними лучковими перемичками, спарені віконця  горища в межах ризаліту мають цегляні півциркульні перемички, а під ними напис: "1906. КРАЙОВА ДОСЛІДНА ҐУРАЛЬНЯ" (KRAJOWA GORZELNIA DOSWIADCZALNA). У рівні перекриття над першим поверхом по периметру фасадів споруди влаштована штукатурна профільована тяга. Стіни муровані, потиньковані, наріжники центрального ризаліту та бічних крил виконані з нетинькованої темно-червоної цегли. Первісно ґуральня була накрита дахівкою, яку після чергового ремонту замінили на шифер.Гуральня, фото 2011р.

У 1931 році проведено капітальну реконструкцію ґуральні в Дублянах на суму 57,7 тис. злотих, витрати фінансували Наукова організація ґуральництва та Музей промисловості та хліборобства у Варшаві.

Після війни в приміщеннях ґуральні певний час були розташовані навчальні лабораторії кафедри експлуатації та ремонту машин, потім інститутська друкарня. Тепер корпус переобладнаний для потреб механічних майстерень. Зареєстрована як пам'ятка архітектури.


  Джерело: Юрій Токарський. Дубляни: історія аграрних студій 1856-1946 — Львів: Львівський державний аграрний університет, 1996.

Зал машин

Зала машин, південна і західна сторона, фото 2012р.Вимога часу механізувати хліборобську працю - не могла залишитися поза увагою академії. Використання макетів сільськогосподарських машин і механізмів було недостатнім для забезпечення навчального процесу; необхідно було розширити спектр технічних навчальних предметів, організувати наукові лабораторії для випробування деталей машин на міцність, створити Крайову дослідну станцію оцінки сільськогосподарських машин.

З метою реалізації цих планів у 1912 році будується павільйон механізації (саля машин), а разом з ним - перша в Дублянах електровня, потужністю 11,5 кіловат.

За генеральним планом будівля розміщена при дорозі на схід від навчальних корпусів. Одноповерхова споруда, Т-подібна в плані, зорієнтована на схід-захід, зовнішні архітектурні ознаки свідчать про її модерний характер.

Центральна висока видовжена частина з просторим об'ємом машинного залу доповнена двома широкими балконами вздовж бокових стін, призначеними для демонстрації техніки невеликих розмірів. Східний торець з воротами для заїзду машин і додатковим вікном над ними завершується щипцем, аналогічні ворота західного торця тепер замуровані. Західна частина споруди розширена двома бічними крилами з окремими вхідними дверима, тут розташовані аудиторії, наукові та допоміжні приміщення.

Вікна високі, прямокутні, рівномірно охоплюють увесь периметр забудови. Для освітлення балконів над вікнами влаштовані квадратні прорізи. Дах переважно двосхилий, простий, покритий при будівництві черепицею, тепер бляхою, лише на південному крилі західної частини мабуть у міжвоєнний період добудовано мансардний дах із заломом, в об'ємі якого влаштовані службові приміщення. Стіни муровані з червоної цегли, нетиньковані. Прорізи вікон і дверей декоровані простими штукатурними тягами.

У 60-х роках XX ст. тут діяла ремонтно-механічна майстерня навчального господарства, пізніше військова кафедра. Тепер корпус використовується кафедрою механізації переробки і  зберігання сільськогосподарської   продукції  для   навчального   процесу   й   наукових досліджень.

Зареєстрований як пам'ятка архітектури під назвою «трансформаторна підстанція».


  Джерело: Юрій Токарський,  Юрій Дубик   «Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету 1856–2006» (2006р.)

Цегельня у Дублянах

Переведення в 1878 році Рільничої школи в Дублянах у підпорядкування урядові Галичини та присвоєння статусу «Високої» сприяло потрійному збільшенню набору студентів. Іх кількість сягла понад сто осіб. Ці обставини змусили започаткувати капітальне будівництво навчальних, наукових, житлових, культових, господарських приміщень, створити нову інфраструктуру навчально-наукового комплексу, що формувався на засадах високого шкільництва. Так розпочався другий період будівництва у Дублянах.Цеглина з клеймом "D" - Dubliany

Це будівництво було б неможливе без створення місцевої бази будівельних матеріалів, тому неподалік, на південь від господарського двору, над потічком (поруч з теперішнім танцювальним майданчиком) у квітні 1879 року було розпочато будівництво цегельні, річною потужністю понад 500 тис. шт. Водночас тут виготовляли кахлі для печей і дренажні труби.  Уся продукція виготовлялася з місцевих матеріалів.

 

За­лишки цегольні тепер ще можна розглядіти в долішній частині парку, над потічком, на захід від стежки, що з'єднує п'ятий гуртожиток з корпусом факультету механізації с. г. Цегельня складалася з под­війної мурованої печі на 80 000 штук і шопи для виготовлення дренажних труб, покритої гонтою. Сушилася цегла під примітив­ною повіткою, що мала солом'яний дах. Вартість всіх споруд ста­новила 3 400 зл. р. Сирівцем для цегли могла бути глина, що до­бувалася в кар'єрах, мабуть, неподалік кладовища, тепер засипа­них.

Акт обліку продукції цегельні в Дублянах від 30.ХІІ.1893 року засвідчує такий обсяг виробництва за 1893 рік:

  1. Цегла високої якості — 447 689 шт.
  2. Цегла низької якості, зіпсута — 3 500 шт.
  3. Цегла плоска — 1 270 шт.
  4. Труби дренажні (дрени) — 51 630 шт.
  5. Кахлі не полив'яні, терракот — 4 003 шт.
  6. Кахлі полив'яні — 13 264 шт.

 


  Джерело: Юрій Токарський,  Юрій Дубик   «Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету 1856–2006» (2006р.) 

 

Увійдіть за допомогою соціальних сіток:

або ввівши ваш логін і пароль, якщо ви реєструвалися безпосередньо на цьому сайті: