шаблоны joomla сайт визитка
Скачать Joomla 3 шаблоны бесплатно

"Стара Школа"

За спогадами старожилів Дублян, перша школа розташовувалась у приміщенні теперішнього будинку «Просвіти». Ще перед Першою світовою війною гостро полемізувалася потреба у будівництві нового шкільного приміщення, одначе вдалося реалізувати задум тільки у важкий повоєнний час завдяки жертовній наполегливій праці дублянської громади.Колишня школа у Дублянах, фото 2012р У 1926 році над озером на північній окраїні Дублян було зведено нову школу , цікаву за своїми архітектурними ознаками, модерну будівлю для навчання учнів у чотирьох початкових класах. Після перенесення школи у навчальний корпус Рільничої академії (1971) і завершення будівництва нових шкільних приміщень (1985) будівлю переобладнали для житлових потреб. Це Т-подібна в плані, зорієнтована на схід-захід, мурована на цегляних фундаментах, потинькована споруда. Східна сторона двоповерхова з арковим порталом, розташованим на південному торці будівлі та обрамленим двома колонами з дашком.

Західна сторона одноповерхова, доповнена двома різновисокими мезонінами. Вхід до західного крила веде через дерев'яний Ґанок. З північної сторони західного крила розташований ризаліт з додатковими дверима і круглим вікном, який завершений щипцем.

Вікна високі, прямокутні, оздоблені тинькованим обрамленням, розташовані з усіх боків будівлі. Дах під черепицею складної конфігурації, багатосхилий, різновисокий, на західному крилі - ламаний, на східному -двоступеневий з ліхтарями.


 Джерело: Юрій Токарський,  Юрій Дубик   «Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету 1856–2006» (2006р.)

 

Хімічний корпус (Дублянська міська Лікарня)

Хімічний корпус. (Дублянська міська Лікарня)

Присвоєння дублянським навчально-науковим установам у 1901 році статусу Рільничої академії, поява в Дублянах видатного вченого того часу в царині агрохімії, вельми енергійного професора Юзеф Мікуловського-Поморського дали поштовх до будівництва у 1906 році нового корпусу агрохімічної дослідної станції для розташування у ньому наукових лабораторій та аудиторій хімічного спрямування. Він отримує назву «хімічний корпус» і впродовж століття титулований дублянцями ще як "хемія".Дублянська лікарня /Хімічний корпус

Отже, бачимо нову сміливу за архітектурним задумом зодчого Тадеуша Стриєнського модерну двоповерхову будівлю з півпідвальним приміщенням що в плані має ступінчастий прямокутник, орієнтований довгою стороною і заходу на схід, перпендикулярно до східного фасаду головного корпусу.

Ризаліт західного фасаду, в якому влаштована сходова клітка, піднімається више карнизу та завершується оригінальним дашком, під яким був напис "ДОСЛІДНІ СТАНЦІЇ" (STACYE  DOŚWIADCZALNE). Західна стіна ризаліту підперта широким контрфорсом, в який врізаний головний вхід, завершений півциркульною арковою перемичкою.

Центральна частина східного фасаду завершується трикутним фронтоном зі щипцем і прорізаним у ньому півкруглим стриховим вікном. Від сходу також влаштований безпосередній вхід у рівень сутерин. Зовнішні сходи допоміжного входу перекриті терасою партерного поверху, що опирається на півциркульну арку. Балкон другого поверху підтримують дві пірамідальні чотирикутні колони, огородження балконів - скромний сецесійний металевий декор. Двері на балкони - високі, прямокутні, а на рівні другого поверху - з вузькими віконцями з обох боків.Лікарня в Дублянах

Загалом споруда надзвичайно цільна, добре виміряна, має строгий монументальний характер. Стіни виконані в основному з темної нетинькованої цегли, почленовані в межах вікон вертикальними штукатурними дзеркалами, пов'язаними нагорі горизонтальним карнизним поясом. Простий похилий непрофільований карниз фрагментарно декорований монументальними формованими в тиньку трапецієподібними кронштейнами. Поверх сутерин відділений по периметру корпусу горизонтальною тягою.

Вікна першого й партерного поверху - високі прямокутні, похилі; площини підвіконь, покриті червоною дахівкою, надають будівлі неповторної зовнішнього вигляду і приємно урізноманітнюють зовнішній вигляд споруди. Вікна поверху сутерин перекриті лучковими цегляними перемичками.

Первісно споруда була покрита керамічною дахівкою, але в останніх роках XX століття, під час чергового ремонту даху, цей автентичний матеріал замінений металочерепицею, що значно спотворило монументальний характер будівлі.

Внутрішнє планування приміщень дуже просте. Широкі кам'яні сходи огороджені металевими поручнями, вмонтовані в західному ризалії об'єднують усі рівні будівлі й ведуть до центральних широких коридорів навчальними аудиторіями та лабораторіями. Приміщення в сутеринах використовували для зберігання хімікатів і приготування препаратів, які використовували під час лабораторних робіт і наукових досліджень.

У 1967 році після незначного перепланування хімічний корпус пристосували для потреб дублянської лікарні та поліклініки.

Зареєстрований як пам'ятка архітектури під назвою «будинок с.-г.академії».


 Джерело: Юрій Токарський,  Юрій Дубик   «Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету 1856–2006» (2006р.)

Новий навчальний корпус (1888 року)

Новий навчальний корпус . За ухвалою Галицького сейму в 1882 році розпочали будівництво нового навчального корпусу, який прийняв перших студентів у червні  1888 року. Без сумніву ця подія поклала початок формуванню нового центру Високої рільничої школи на другому етапі діяльності. Автором проекту був, ймовірно, архітектор Юліуш Цибульський.Навчальний корпус у Дублянах

Корпус розташований на колишньому дослідному полі, головним західним фасадом звернений до нової дороги. Навчальний корпус у ДублянахТрадиційно довкола головної споруди навчального закладу формувався парк з рідкісними породами дерев. Ядром благоустрою парадної зони перед головним входом до корпусу 6ув великий круглий сквер - травник, попри який проходила кільцева доріжка. Тут у жовтні 2002 році встановлено пам'ятник видатному політичному діячеві України Степанові Бандері.

Зовнішній вигляд і планування будівлі свідчать про її еклектичний характер. Це двоповерхова, на високому цоколі, видовжена в плані, прямокутна споруда. Композиція фасаду - класична, з одним центральним семивіконним і двома   наріжними  тривіконними   ризалітами.   Вікна   високі,   розташовані рівномірно по периметру забудови, декоровані рустом і завершуються лучковими перемичками.

Центральний ризаліт з неоготичними дверима, оздобленими на віконцях і світлику металевими кованими ґратами рослинного орнаменту, завершується псевдоренесансовим фризом і декоративними дерев'яними кронштейнами. У піддашші будівлі збереглися оригінальні дерев'яні кронштейни, що підтримують припусниці кроквяної системи даху. Сам дах високий, багатосхилий, первісно покритий дахівкою, котру у 20-х роках XX століття замінили оцинкованою бляхою. Центральний ризаліт завершується неоготичною вежичкою з годинником, якому лихоліття Другої світової війни примусили зупинитися аж до початку третього тисячоліття. У 2003 році при всебічному сприянні ректора університету академіка Володимира Снітинського групою співробітників кафедри механізації, переробки і зберігання сільськогосподарської продукції під керівництвом доцентів Петра Ванкевича та Олексія Бурнаєва (автор проекту) були створені потужні та одночасно економічні електромеханічні механізми приводу стрілок та бою, що дало можливість відновити роботу стародавнього хронометра.

У площині даху збереглися псевдоґотичні за формою, шпилясті віконечка, декоровані вишуканими кованими гірляндами, які разом зі скромними димарями підкреслюють естетичну величавість споруди. Над центральною частиною даху височіє невеликий оглядовий майданчик, огороджений кованою решіткою з рослинним орнаментом. Тамбур головного входу з проміжними дверима прикрашають з обох боків псевдоренесансові пілястри, що з'єднуються арками. Це приміщення перекрите неоготичним склепінням.

Будівля опирається на потужні кам'яно-цегляні фундаменти, її стіни муровані з червоної цегли. Висота поверху 4,3 м, перекриття та підлоги дерев'яні. Сходи на другий поверх і горище виконані з твердих порід дерева. Опалення будинку здійснювалося кахляними печами на твердому паливі (сьогодні діє централізоване опалення від загальноміської мережі). Освітленні електричне, в минулому - гасовими лампами. Просторі пивниці, перекриті цегляним склепінням, освітлюються й вентилюються невеличкими віконцями -продухами.

Планування будівлі передбачало розташування навчальних аудиторій лабораторій, музеїв, бібліотеки, адміністративних приміщень на обох поверхах споруди. Додаткові бічні входи до будівлі та сходи від них на другий поверх об'єднані через окремі аудиторії з центральними коридорами, дозволяли автономно використовувати приміщення, розташовані в південному ті північному крилах корпусу, що свідчать про виняткову оригінальність функціональну доцільність внутрішнього планування. Центральні двері східного фасаду давали змогу в критичних ситуаціях швидко евакуювати з приміщення людей.

Після завершення будівництва нових навчальних корпусів у 1965 році споруду передали у тимчасове користування Дублянській середній школі, потім допоміжним службам університету та деяким державним органам міста, на другому поверсі пам'ятки розташовувалася Дублянська школа мистецтв ім. Степана Турчака. У 2004 році сюди переведено землевпорядний факультет університету. Будинок зареєстрований як пам'ятка архітектури.

Тепер будівля перебуває в задовільному стані, фасади та інтер'єри споруди не зазнали суттєвих змін, у 2005 році проведено реновацію інтер'єрів.

 

Перший навчальний будинок

Наявних у господарстві приміщень не вистарчало, й вони не були придатними для проведення навчального процесу, тому у 1854 р. поруч з професорським нашвидкуруч споруджують новий навчальний будинок, в котрому могли б навчатися 30 учнів. Це була прямокутна в плані одноповерхова дерев'яна каркасна з потинькованими на глиняній обмазці стінами будівля без особливих архітектурних прикрас.

Після суттєвої перебудови 1871 року перший шкільний будинок набув характерного для навчальних закладів того часу планування. Одноповерхова, під ґонтовою покрівлею, збудована на плані "каре" споруда (розміром 36x41 м) мала невелике внутрішнє подвір'я. Більшість приміщень школи (класи, кабінети, лабораторії) отримала незалежні входи безпосередньо з коридору.

Від 1888 до 1919 року будинок використовувався для нижчої рільничої школи, згодом тут була амбулаторія, житлові кімнати та інші господарські приміщення. Розібраний частково у 1919 році і кінцево у 1952 році, він добротно відслужив аграрному шкільництву в Дублянах майже 100 років.


 Джерело: Юрій Токарський,  Юрій Дубик   «Архітектурний комплекс Львівського державного аграрного університету 1856–2006» (2006р.)

фото надав: Ю. Токарський.

Увійдіть за допомогою соціальних сіток:

або ввівши ваш логін і пароль, якщо ви реєструвалися безпосередньо на цьому сайті: